Солонківська громада

Львівська область, Пустомитівський район

Юрій Семенюк, центральний блокуючий волейбольного клубу «Барком-Кажани»: «Моя найбільша ціль – перемогти у Чемпіонаті України»

Дата: 01.03.2019 09:19
Кількість переглядів: 510

Він уродженець Солонки та один із найефективніших волейболістів клубу «Барком-Кажани». Поміж тим – гравець волейбольної збірної України. А ще – дуже емоційний хлопець на спортивному майданчику. Про любов до спорту та ще багато іншого розпитали у гравця «кажанів» Юрія Семенюка. 

 

Юро, вітаємо з перемогою в Кубку України. За результатами змагання ти маєш ще одну нагороду -тебе визнано “Кращим центральним блокуючим гравцем» Кубка. Які відчуття?

Кожного року я ставив собі завдання в Кубку України стати кращим центральним блокуючим, в Чемпіонаті – теж стати кращим блокуючим. Але мені постійно чогось не вистачало. То травма, то ще щось. Та цьогоріч все склалося як треба: я добре почуваюся, показую якісну гру. Нарешті отримав нагороду. Звісно, що пишаюся собою, але всерівно хочеться ще більше. Тепер ціль – виграти Чемпіонат і там взяти, як мінімум, кращого блокуючого.

Та й на іграх «кажанів» ти один з найефективніших блокуючих. Як тобі вдається?

Це не лише моя заслуга. Це результат командної роботи, тренерських підказок. Як команда подає – так я і блокую, як крайній гравець вибере місце для блоку, так і я спрацюю. Повторюсь, це лише командна робота. Тренер підказує. Ну і я стараюсь.

Після травми у 2017 році ти півроку не виходив на майданчик. Складається враження, що перерва у спорті стимулювала тебе до гри ще більше.

Прожити півроку без волейболу для мене було дуже тяжко. Якби не дружина, було б, напевно, ще тяжче. Вона мене дуууже підтримувала. Якраз до травми я почав прогресувати у волейболі,  потрапив до збірної. Ці речі  досить таки мотивували до скорішого повернення у спорт, відновлення форми.  Було колосальне бажання і ентузіазм. І за півроку все вийшло. І навіть більше. Маю на увазі прорив нашої збірної з волейболу. Мене просто переповнюють емоції. Потрапити зі збірною України за такий невеликий термін своєї кар’єри на європейські матчі, зустрітися з потужними командами в Амстердамі….В мене просто немає слів. Коли було жеребкування –  наступного дня прийшов на тренування і кажу тренеру: я вже хочу туди їхати.

Якщо бути відвертим, ти досить емоційний гравець. Це тобі допомагає під час ігор?

На матчах так, емоційний. Але теж все залежить від настрою, як себе налаштую на гру. Наприклад, мені комфортно налаштовуватись на один матч. Тоді відіграю максимум. А от на другий день емоцій дещо не вистачає. Але я над цим працюю, щоб завжди викладатись на всі 100% як емоційно,  так і фізично.

Між тренуваннями у клубі «Барком-Кажани» та з волейбольною збірною України – залишається час на себе, рідних та близьких?

Поїсти, поспати. Це, звісно, жарт. Але часу направду мало. Сезон закінчується наприкінці квітня, а вже 8 травня маю бути в Южному на тренуваннях зі збірною України. Тобто, матиму тиждень вихідних. І все. З Новим роком було те саме. Доки команда відпочивала – я тренувався зі збірниками у Запоріжжі.

Поза спортом Юрій Семенюк – це яка людина? Що ти любиш, а чого не можеш терпіти? Які твої життєві цінності?

В житті я досить сором‘язливий. На майданчику – це грізна волейбольна маска. У повсякденні я зовсім інший: добріший, стриманіший. Що я люблю? Смачно поїсти, мати час на відпочинок, особливо, коли випадає нагода побути вдвох з дружиною. Не терплю підступних, брехливих і зухвалих людей. По життю – не вмію жити лише сьогоднішнім днем. Думаю про майбутнє. Як на мене – в житті головне мати рівновагу у всьому: як в особистому, так і в роботі.

Ти – львів‘янин. Друзі та близькі приходять на твої матчі? 

Звісно. На Кубкові матчі навіть приходили мої вчителі з фізкультури з Солонки, де я вчився. У грудні одружився, тому й дружина приходить. До речі у професійному волейболі я лише 5 років, прийшов у цей спорт у своїх 20 років. До того працював консультантом у будівельному гіпермаркеті. Мій тато спортсмен і попередній тренер клубу запропонував йому, щоб я спробував себе у волейболі. Спробував. Поїхав з командою на збори і там все розпочалось. Було дуже важко, бо до того не займався. Але все вийшло. Це дійсно моє. Такщо з гіпермаркету звільнився і пішов у волейбол. Хоча за освітою я юрист. Юриспунденція мені подобається, але наразі я бачу себе волейболістом.

Які планки ставиш перед собою на цей рік?

Виграти у Чемпіонаті. Це однозначно. І хоча б 4 гри зіграти в основі збірної.

Джерело статті та фото: офіційний сайт ВК «Барком-Кажани»


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь