Не паліть суху траву!
Можна багато аргументів наводити проти безглуздого, незаконного і варварського звичаю палити навесні суху торішню траву, стерню, очерети на берегах водойм. І жодного – «за». Однак, не зважаючи на безліч статей у ЗМІ, постів у соцмережах, профілактичну та інформаційну роботу лісівників, пожежників, екологів, врешті, штрафи, щороку ми бачимо палаючі ниви, пасовиська, лісосмуги, узбіччя автотрас...
Шкідлива звичка спалювати сухі залишки рослинності залишилась нам від радянської доби. Чи то вважали, що попіл від спаленого збагачує грунт, чи то для забави, чи від безділля пастухи таку «розвагу» влаштовувати. Але ж ми живемо у 21-му сторіччі! Працюємо не лише з новітніми технологіями, а й щодня пожинаємо негативні плоди недбалого споживацького ставлення людини до природи. Врешті, хоч цей фактор має нас навчити дбайливо ставитися до матінки-Землі. Тож поміркуймо про наслідки спалювання торішньої трави.
- Гинуть тварини. У сухій траві сплять перші березневі малюки-зайчата. Адже відомо, що мама-зайчиха, народивши їх, залишає у кублі з трави та вовни. Але від вбивчої сили червоного півня, пущеного рукою невігласа, гинуть не лише малюки, часто не у змозі вирватись з вогняного кільця дорослі зайці, птахи, дрібні гризуни, їжачки. У палаючих очеретах уже не з’являться на світ із качиних кладок пташенята. А ящірки, жаби, різноманітні черв’яки, комахи, личинки – хіба вони не мають права жити у цьому світі, виконуючи свою корисну роль у природі?
- Гинуть рослини. Горить не лише те, що відмерло восени. Знищується насіння однорічних та дворічних трав. Вогонь частково або повністю знищує кореневу систему та гілля багаторічних рослин. Серед знищених видів – багато рідкісних рослин або лікарських трав, рослин-медоносів, чагарників, кущів, які є поживою для звірів та птахів. На згарищі значно збіднюється видовий склад місцевої флори.
- Збіднюється склад грунту. Рука палія нищить родючий чорнозем, випалюючи найцінніший гумус, внаслідок чого погіршується якість грунту і знижується родючість. На утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років. Знищуються корисні мікроорганізми, що населяють грунт, які не скоро відновляться у випаленій землі.
- Забруднення атмосфери і небезпека для здоров’я людини. При згоранні утворюються сполуки з канцерогенними властивостями, у повітря виділяється багато небезпечних для здоров’я людини речовин. Основною складовою диму є хімічно активна й небезпечна для людини сполука – чадний газ. Він дуже легко зв'язує гемоглобін крові, блокує доставку кисню до тканин, внаслідок чого виникає задуха та киснева недостатність, в першу чергу, головного мозку. Часто до вогню потрапляє пластик, що при згоранні виділяє не менше 75 високотоксичних речовин, в тому числі і діоксини.
- Загроза виникнення лісових пожеж. Вогонь спалює суху траву і полезахисні смуги. По них вогонь без перепон прямує до лісових масивів, іноді й мінералізовані смуги не можуть йому перешкодити. Палаючі головешки перелітають на відстань 20-50 метрів, створюючи нові осередки лісової пожежі. Лише один відсоток пожеж у природному середовищі виникає внаслідок прямих ударів блискавки, виверження вулканів, самозаймистість торфу, вугілля. Решта - наслідок людської необережності та недбалості.
Бережіть ліс, бережіть природу!
За результатами проведеного аналізу ГУ ДСНС у Львівській області пожеж на території Пустомитівського району Львівської області протягом 2020 року виникла 443 пожежі в природних екосистемах, 9 пожеж торфу та 1 пожежа лісу. Внаслідок пожеж в природних екосистемах вогнем знищено трав та сухостою на загальну площу 176,0914 га, торфу на площу 0,826 га та лісу на площу 0,1 га.