У Солонківській громаді будують сучасні очисні споруди — крок до чистої води та європейських стандартів

Дата: 12.11.2025 12:04

Кількість переглядів: 160

Вода — це життя. Але на Львівщині вона дедалі частіше стає джерелом тривоги. Річки, озера, підземні горизонти усе більше потерпають від забруднення. І хоча ми звикли думати, що вода з криниці чи свердловини чиста, реальність — інша

Біогазова установка на очисних спорудах м. Тихи, що розташоване у південно-західній частині Польщі

За даними Департаменту екології Львівської ОВА, поверхневі води області належать до числа найбільш забруднених природних ресурсів. Причини — комплексні: зношені очисні споруди, несанкціоновані скиди, відсутність водоохоронних зон, а також дифузне забруднення з полів.

Що потрапляє у воду?

• Комунальні підприємства щороку скидають у річки тисячі кубометрів недостатньо очищених стічних вод.
• Приватні абоненти без жодного контролю зливають нечистоти у канави, потічки, рови.
• Промислові підприємства часто без попереднього очищення скидають концентровані стоки у міські мережі.
• Сільське господарство через пестициди, нітрати, фосфати забруднює водні об'єкти непрямим шляхом.

Усе це призводить до перевищення гранично допустимих концентрацій за показниками біохімічного споживання кисню (БСК5), хімічного споживання кисню (ХСК), амонійного азоту, нітратів та фосфатів. У деяких випадках — у 3−60 разів.

Транскордонний ризик

Львівщина розташована в межах басейнів транскордонних річок — Західний Буг, Сян, Дністер. Їхній стан впливає не лише на Україну, а й на Польщу, Угорщину, Молдову.

Очисні споруди — в аварійному стані

Більшість очисних споруд області - застарілі, зношені, не відповідають сучасним вимогам. Частина взагалі не працює. У багатьох населених пунктах очисних споруд немає зовсім. Навіть ті, що діють, здійснюють лише біологічне очищення, без повного циклу. Відповідно до Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні:

• лише 1,8% сільських населених пунктів;
• 63,9% селищ міського типу;
• 96,6% міст забезпечені централізованим водовідведенням.

Стічні води руйнують каналізаційні напірні та безнапірні колектори, чим спричиняють забруднення ґрунтових вод, зношеними або аварійними є 41,9% систем централізованого водовідведення.

Перехід на європейську модель управління водними ресурсами

Заступниця начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну Наталія Крута пояснює: після підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році Україна перейшла на європейську модель управління водними ресурсами. Систему перебудували за басейновим принципом: замість адміністративних меж визначили 9 районів річкових басейнів, для кожного з яких створено відповідні Басейнові управління.

З 2019 року розпочато розробку Планів управління річковими басейнами (ПУРБ) — стратегічних документів для досягнення екологічних цілей відповідно до Водної Рамкової Директиви ЄС. Для оцінки стану вод впроваджено нову європейську систему моніторингу. Результати показали найбільші перевищення за органічними та біогенними речовинами, основним джерелом яких є стічні води комунальних підприємств (понад 90% усіх скидів).

На основі цих даних проведено екологічну оцінку стану водних масивів та сформовано Програму заходів для оздоровлення басейнів. 1 листопада 2024 року уряд України затвердив Плани управління річковими басейнами на 2025−2030 роки. В умовах воєнного стану можливості державного та місцевих бюджетів обмежені, тому реалізація ПУРБ значною мірою залежатиме від міжнародної допомоги. Це дасть змогу Україні впроваджувати європейські стандарти управління водними ресурсами та рухатися до вступу в ЄС.

Що далі?

Проблема забруднення води на Львівщині - не нова. Але є громади, які не чекають на державні програми, а діють самостійно. Солонківська територіальна громада — одна з них. У селі Малечковичі вже стартувало будівництво сучасних очисних споруд, які мають змінити екологічну ситуацію у громаді. Цей проєкт реалізується в межах програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021−2027, що співфінансується Європейським Союзом. Його назва — «Транскордонне Розточчя — охорона природного комплексу шляхом покращення управління стічними водами в місті Томашеві Любельському та громаді Солонки».

Міжнародне партнерство

Україна активно готується до вступу в ЄС. Але не всі усвідомлюють, як багато треба змінити в нашому суспільстві, щоб відповідати європейським стандартам. Одна із таких умов — централізоване водовідведення. Зважаючи на воєнні дії, коли значний фінансовий ресурс скеровується на підтримку армії, Солонківська громада взялася за пошуки джерел фінансування в європейських ґрантах.

«Програма Interreg NEXT Польща-Україна 2021−2027″ - це велика можливість для громад залучити 90% від загальної вартості проєкту ґрантових коштів на заходи збереження довкілля. Оскільки Солонківська громада ще не мала досвіду реалізації міжнародних проєктів, саме у цій програмі головним партнером у заявці виступили наші польські колеги», — розповідає координатор проєкту Оксана Війтик.

Проєкт має транскордонний характер і реалізується на території Польщі та України. Солонківська сільська рада виступає українським партнером, Gmina Tomaszоw Lubelski — головним партнером, а Miejskie Przedsiеbiorstwo Gospodarki Komunalnej i Mieszkaniowej — ще один партнер проєкту.

У рамках реалізації проєкту заплановано такі українськопольські заходи:

1. Будівництво очисних споруд у с. Малечковичах.

2. Реконструкція каналізаційної системи безтраншейним методом у Томашові Любельському.

3. Реконструкція водопровідної мережі у Томашові Любельському.

4. Здійснення інформаційнопромоційних заходів та проведення двосторонніх навчальних візитів до партнерів проєкту.

Загальна сума фінансування — 2 459 963,03 євро, з яких 90% - ґрант ЄС. Термін реалізації - листопад 2024 року — жовтень 2026 року.

Що саме будується в с. Малечковичах?

Детальним планом с. Солонка визначено ділянку площею 0,59 га для розміщення очисних споруд потужністю 1,2 тис. м³ на добу, без мулових майданчиків з механічною, біологічною очисткою стоків, зневодненням надлишкового мулу та знезараженням очищених стічних вод УФ-випромінюванням.

Заступник голови Солонківської сільської ради Володимир Войтович з підрядником на будівельному майданчику очисних споруд у Малечковичах

«В основі технології очищення стічних вод закладено унікальну систему роторної біологічної очистки. Вона ґрунтується на утворенні активного мулу на поворотному жолобі та дисках, які на половину занурені у стічну воду. Активний мул — це сукупність мікроорганізмів, що зустрічаються в природі та розкладають забруднювачі, що містяться у стічних водах. Шляхом обертання дисків на валу, з допомогою моторредуктора, мікроорганізми насичуються киснем повітря у верхній частині робочої зони біодиска та споживають нечистоти в стічній воді - у нижній його частині, таким чином очищаючи стічну воду. Такі біофільтри прості в експлуатації. Занурені біофільтри витримують залпові надходження стічних вод; їх доцільно застосовувати за великого коефіцієнта нерівномірності надходження стічних вод», — розповіла кандидат технічних наук (PhD), керівник відділу екологічної інженерії ТОВ «Компанія «Зіко» Ольга Рубай.

«Реалізація проєкту з будівництва очисних споруд роторного типу — це дуже цікавий і відповідальний захід. Адже це перші очисні споруди такої потужності у сільській громаді, які можуть стати зразком для інших громад не лише Львівщини, а й України. Перед нами стоїть нелегке завдання збудувати очисні споруди, забезпечити їхню належну роботу та створити комунальну установу із професіоналів, які зможуть обслуговувати каналізаційно-очисну мережу нашої громади», — наголошує заступник голови громади Володимир Войтович.

Європейські стандарти — уже сьогодні У межах реалізації проєкту представники громади вже відвідали польські міста з високорозвиненою системою охорони довкілля. Це дало змогу ознайомитися з найсучаснішими рішеннями у сфері управління водними ресурсами, включаючи використання відновлюваної енергії.

Міський голова Томашова Любельського Войцех Жуковський та сільський голова Солонківської ТГ Богдан Дубневич

Сільський голова Богдан Дубневич переконаний: «Це надважливий проєкт для нашої громади, адже нечистоти з приватних будинків Солонки та сусідніх сіл потрапляють у річку Малечківку. На мою думку, така ситуація створює екологічну катастрофу, оскільки річка впадає в озеро Глинна Наварія, де перевищення ГДК сягають показника 200 одиниць. Тому, перш за все, — це про здоров’я громади, особливо здоров’я наших дітей, а по-друге, Україна повинна бути в колисці європейської спільноти, де Директиви ЄС чітко регламентують необхідність очищувати стоки в усіх населених пунктах, де більше ніж 2 тисячі населення».

Солонка показує приклад: навіть у складних умовах можна діяти, залучати міжнародну підтримку і будувати інфраструктуру, яка служитиме людям і природі. Чиста вода — це не мрія, а результат рішучих дій.

Довідка ВЗ

Проєкт «Транскордонне Розточчя — охорона природного комплексу шляхом покращення управління стічними водами в місті Томашеві Любельському та громаді Солонки» реалізовується в рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021−2027, що співфінансується за кошти Євросоюзу.

Джерело 

« повернутися до розділу «Реалізація проєкту Interreg NEXT Польща − Україна 2021-2027»