Федерація роботодавців ЖКГ України інформує
Підтвердження належності роботодавця (підприємства) до складу сторони роботодавців однієї з галузевих (міжгалузевих) угод є дуже важливим для підприємств, діяльність яких залежить від регульованих тарифів та бюджетних дотацій.
Галузеві (міжгалузеві) угоди не є законодавчими актами і їх норми не поширюються на роботодавців (на підприємства), які не брали участі в їх укладенні (не входять до складу сторони роботодавців угоди), а відтак не можуть застосовуватись при економічному обґрунтуванні витрат на оплату праці для врахування в тарифах.
Положення Порядків формування комунальних тарифів (постанови КМУ №869, 1010) є обов'язковими, як для органів місцевого самоврядування під час установлення тарифів, так і для підприємств під час розрахунку тарифів (п.2).
Згідно п. 15 Порядку орган місцевого самоврядування зобов'язаний забезпечити економічну обґрунтованість тарифів на підставі державних та галузевих норм.
Згідно п. 21 Порядку витрати на оплату праці, що включаються до тарифів, визначаються відповідно до ЗУ «Про оплату праці» із забезпеченням мінімальної заробітної плати та інших гарантій з оплати праці, передбачених законодавством, з урахуванням генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, якщо підприємство перебуває у сфері дії сторін таких угод, та колективного договору.
Узагальнюючи зазначені положення Порядків, законодавство не допускає врахування в тарифах норм колективного договору (коефіцієнтів за посадами, професіями, кваліфікацією, видами робіт), в розмірі, що перевищує відповідні державні та галузеві норми.
Державна норма мінімальної ставки (окладу) заробітної плати - це мінімальна заробітна плата встановлена законодавством. Галузева норма мінімальної ставки (окладу) заробітної плати - визначається згідно тарифної сітки встановленої галузевими (міжгалузевими) угодами відповідно до ст. 8 ЗУ «Про колективні договори і угоди».
На теперішній час діють 3 (три) галузевих угоди в сфері ЖКГ, якими встановлено різні галузеві норми оплати праці (різний розмір коефіцієнтів).
Органи місцевого самоврядування при встановленні тарифів на економічно обґрунтованому рівні зобов'язані діяти виключно у спосіб передбачений законодавством та враховуючи вимоги ст. 9 ЗУ «Про колективні договори і угоди» та п. 21 Порядку керуватись нормами лише тих галузевих (міжгалузевих) угод, в сфері дії сторін яких перебуває підприємство.
Витрати на оплату праці не можуть враховуватись як такі, «об'єктивне нормування яких неможливо»-оскільки законодавством зокрема ст. 12 Закону України «Про оплату праці» та ст.8 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено наявність державних та галузевих нормативів, що регулюють організацію та оплату праці.
Отже, регулятори зобов'язані обмежувати витрати на оплату праці, які враховуються в тарифах, або на рівні державних норм (мінімальна заробітна плата, оскільки галузеві норми міжпосадової та міжкваліфікаційної тарифної сітки регулюються виключно галузевими угодами згідно ст. 8 Закону України «Про колективні договори і угоди»), або на рівні норм галузевої угоди, в сфері дії сторін якої перебуває підприємство.
Забезпечення в тарифах норм та гарантій галузевих угод, які не поширюються на підприємство, або норм колективних договорів, вищих за державні або галузеві нормативи, є прямим свідченням завищення тарифів, порівняно з економічно обґрунтованим рівнем витрат, тобто порівняно із законодавством.
Згідно законодавства України про соціальний діалог (ст. 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права та гарантії їх діяльності») підприємства (юридичні особи) - є роботодавцями. Інтереси роботодавців в галузевих угодах можуть бути представлені виключно суб'єктом сторони роботодавців.
Згідно ст. З Закону України «Про колективні договори і угоди» та частини другої ст.4 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» стороною роботодавців галузевих угод є об'єднання організацій роботодавців, які визнані репрезентативними на галузевому рівні за певними видами економічної діяльності (підтверджується свідоцтвом Національної служби посередництва та примирення).
Федерація роботодавців ЖКГ України є репрезентативною стороною роботодавців в галузі житлово-комунального господарства (Свідоцтво № 001-17-00-Г, реєстр НСПП розміщено на сайті http://www.nspp.gov.ua/) та здійснює представництво інтересів роботодавців в усіх трьох Галузевих угодах в сфері ЖКГ (є підписантом угод №57, 26 та в порядку визначеному законодавством приєдналось до зобов'язань угоди №7).
Роз'яснення Мінсоцполітики України щодо поширення дії галузевих (міжгалузевих) угод та щодо того яким чином органи влади можуть отримати інформацію про склад сторони роботодавців угод були надані листом від 11.01.2018р. №545/0/2-18/24 (розміщено на сайті Мінсоцполітики https://www.msp.gov.ua/news/14664.html).
Відповідно до положень п.5 частини другої ст. 13 ЗУ «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права та гарантії їх діяльності» належним документальним підтвердженням того, що роботодавець приєднався до дії Угоди є повідомлення від сторони роботодавців, що роботодавець знаходиться на її членському обліку та надав письмове доручення на представлення його інтересів в певній угоді.
Інформація про склад сторони роботодавців галузевих (міжгалузевих) угод є публічною та оприлюднюється на сайті Федерації fru-gkh.com.ua в меню «Реєстри».
Зауважуємо, що включення до тарифів гарантій галузевої угоди, якщо роботодавець не входить до складу сторони роботодавців такої угоди, - є прямим свідченням завищення тарифу порівняно з чинним законодавством, та завищенням відповідних видатків з бюджету за рахунок відповідних сум субсидій, що містить ознаки кримінальних правопорушень з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування, передбачених ст.ст. 364 або 367 та 211 Кримінального кодексу України (з державним науковим висновком з цього питання можна ознайомитись на нашому сайті).
Водночас, оскільки тарифи встановлюються із врахуванням розрахунків витрат поданих підприємством, його керівник несе відповідальність за включення до офіційного документу завідомо неправдивих даних (посилання на норми та гарантії галузевої угоди, яка не поширює свою дію на підприємство), що містить ознаки правопорушення, передбачені ст. 366 Кримінального кодексу України.
Враховуючи наведене, звертаємо Вашу увагу на важливість наявності документального підтвердження того, що підприємство (роботодавець) перебуває в сфері дії відповідної сторони одної з галузевих (міжгалузевих) угод для забезпечення норм таких угод в його регульованих тарифах та бюджетних дотаціях.
Якщо підприємство (роботодавець) входить до складу сторони роботодавців певної галузевої (міжгалузевої) угоди - її норми та гарантії мають забезпечуватись в тарифах в повному обсязі.
