Солонківська громада

Львівська область, Пустомитівський район

Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Генерального плану с. Липники

Дата: 13.01.2020 12:44
Кількість переглядів: 36

 

 

Заява

про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Генерального плану с. Липники Пустомитівського району Львівської області

 

Загальні положення

1. Замовник СЕО

Солонківська сільська рада Пустомитівського району, Львівської області (вул. Центральна, 3 с. Солонка, Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81131).

ЄДРПОУ:     04369699

 

2. Вид та основні цілі документу державного планування

Генеральний план села розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки території, охорони та збереження нерухомих об'єктів культурної спадщини та пам'яток археології, традиційного характеру середовища історичних населених пунктів.

Генеральний план села Липники передбачає:

- організацію розроблення плану зонування та детальних планів територій, визначених генеральним планом для містобудівних потреб;

- організацію розроблення детального плану території проектованої культурно-рекреаційної зони для оформлення містобудівних умов і обмежень з розроблення проектно-кошторисної документації з ефективного використання земельних ресурсів, будівель і споруд, інфраструктури;

- визначення джерел бюджетного фінансування, терміни будівництва дитячого садка, школи, стадіону, Народного дому, каналізаційних насосних станцій та водопровідної мережі, спортивно-відпочинкової зони, пожежного депо, об’єктів комерційного призначення;

- проведення аналіз стану виконання інвестиційних зобов’язань власниками нерухомого майна щодо збереження, ефективного використання, дотримання термінів початку експлуатації, створення робочих місць, наповнення бюджету;

- організація розроблення детальних планів територій комплексної садибної забудови кварталів з визначенням черговості створення та джерел фінансування транспортної та інженерної інфраструктури.

- здійснення комплексу заходів із залученням громадськості щодо докорінного покращення загального благоустрою території житлової, громадської, виробничої забудови, впорядкування фасадів, елементів огорож, тротуарів, кюветів, озеленення, зовнішнього освітлення та ін.

Проект розроблятиметься відповідно до:

  • Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
  • Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
  • Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
  • Закону України «Про відходи»;
  • Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
  • Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
  • Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
  • Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
  • Закону України «Про екологічну мережу України»;
  • Закону України «Про охорону земель»;
  • Закон України «Про рослинний світ»;
  • Закону України «Про тваринний світ»;
  • ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;
  • ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»;
  • ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
  • ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
  • ДСП - 173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
  • ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова міських поселень»;
  • ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»;
  • ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
  • ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
  • ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
  • ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)»;
  • СНіП 1.02.01 «Охорона навколишнього природного середовища»;
  • Наказу міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.96 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».

3. Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів):

Село Липники належить до Солонківської територіальної громади Пустомитівського району Львівської області. Село Липники розташоване у північно-західній частині Пустомитівського району, займає площу 1,441 км2. Населення села становить 419 осіб. Село знаходиться на 7,4 км південніше м. Львова. На заході с. Липники межують із с. Поршною, на півночі  – з с. Ков'ярі, на сході – з селами Загір'я і Ков'ярі, на південному-сході – з с. Загір'я, на півдні – із с. Деревач

Село Липники має вигідне географічне положення, яке сприяє розвитку туризму та сфери послуг, багате на історико-археологічні, культурні та природні пам'ятки.

Село Липники віддалене від районного центру м. Пустомити на 5 км на схід. У селі добре налагоджений транспортний зв'язок із найближчими населеними пунктами завдяки наявності мережі доріг.

Через село з півночі на південь проходить автомагістраль  М06. Автошлях М06 – автомобільний шлях міжнародного значення Київ-Чоп. Цією транспортною артерією здійснюються перевезення до курортів "Трускавець" та "Східниця", а також поїздки до туристичних центрів Карпат.

По периметру села знаходяться землі лісогосподарського призначення. На північ від села є ряд невеликих ставів, які використовуються для відпочинку населення (купання та риболовлі).

Згідно геоморфологічного районування с. Липники знаходиться біля південного кордону Львівського плато та північних порогів Опілля. Рельєф території – хвиляста височина, розчленована річковою та ерозійною сіткою. Середні висоти – близько 300 м над рівнем моря. Північніше проходить Головний Європейський вододіл.

У геолого-структурному відношенні район робіт розташований у південно-східній частині Західноєвропейської платформи, складеної породами палеозою, мезозою і кайнозою.

Відклади крейдової системи мезозою розповсюджені повсюдно і представлені верхнім відділом – мастріхтським ярусом (львівська світа - К2/ms). Літологічно - це потужна товща мергелів, алевролітів, вапняків, товщина яких перевищує 400 м. Гіпсометричне положення покрівлі верхньої крейди зумовлено блоковою будовою ділянки. По долинах рік проходить серія розломів субмеридіонального напрямку, які ділять територію на ряд східчастих блоків. Амплітуда зміщення по них крейдових відкладів незначна, відмітки покрівлі коливаються в межах 280-310 м.

Відклади неогенової системи поширені по краю платформи і представлені баденським ярусом, у складі якого виділяються різні фаціальні комплекси, об'єднані у світи. Опільська світа (N1op) поширена повсюдно і незгідно залягає на розмитій поверхні верхньої крейди. Еродована поверхня опільської світи перекрита четвертинними утвореннями, на підвищеннях - відкладами косівської світи, а по долинах річок і ярів виходить на денну поверхню.

Складена світа літотамнієвими вапняками, пісками і пісковиками з літотамніями, зцементованим вапняковистим цементом. Піски кварцові світло-сірого та майже білого кольору шаруваті, косошаруваті, різнозернисті з перевагою дрібнозернистих, добре відсортовані, з детритом, глауконітом (до 10-15 %) та тонкими прошарками і лінзами пісковиків кварцових, іноді зкрем'янілих. Потужність коливається від 0,5 до 20 м, зрідка 24-34 м. Інтенсивно тріщинуваті пісковики і літотамнієві вапняки є добрими колекторами підземних вод.

Косівська світа (N1ks), що зустрічається в межах вододільних підняттів або тектонічно опущених блоків, представленна монотонним чергуванням вапняковистих аргілітовидних глин із малопотужними прошарками алевролітів, пісковиків. Потужність світи – 10-25 м.

Четвертинні утворення поширені повсюдно і представлені алювіальними, елювіально-делювіальними і болотними відмінами. Потужність їх сягає від 1-2 до 10-15 м.

Клімат району помірно-континентальний з порівняно м'якою зимою, довготривалою вологою весною і теплою сухою осінню. Середньорічна температура повітря – +7,°С. Найхолодніший місяць січень (середня температура +17°С). За кількістю опадів район відноситься до помірного зволоження. Середньорічна сума опадів складає 729 мм при мінімальній кількості опадів в січні-лютому (77-65 мм) і максимальній в червні і липні - 200-220 мм. Постійний сніговий покрив встановлюється в другій-третій декаді грудня, а сходить сніг у другій-третій декаді березня. Середня багаторічна вологість повітря по роках змінюється дуже мало і складає 78-80 %.

Пануючі напрямки вітрів – західний і південно-західний (взимку), західний і пінічно-західний (влітку). Середня швидкість вітру складає 2,5-4 м/с.

Згідно з гідрогеологічним районуванням досліджувана територія лежить у південно-західній частині Волино-Подільського артезіанського басейну, де основні водоносні горизонти пов'язані з відкладами опільської світи баденію та львівської світи маастріхту. У цих відкладах за рахунок добрих колекторських властивостей спостерігається висока ступінь водоносності.

Водоносний горизонт у тріщинуватій зоні маастрихтських відкладів верхньої крейди приурочений до товщі мергелів, часто піщанистих. Тріщинуватість порід розвинута нерівномірно як за площею, так і за глибиною залягання. Найбільш тріщинуватими є породи до глибини 60-70 м. Нижче тріщинуватість порід зменшується, а разом з нею і водоносність. У верхній частині товщі мергелів виділяють, так звану, зону замулення, котра є елювієм мергелів, часто зруйнованих до стану щебенистої глини. Ця зона служить верхнім водотривом водоносного горизонту, захищає його від поверхневого забруднення і ускладнює водообмін з неогеновим водоносним горизонтом. Глибина залягання покрівлі водоносного горизонту змінюється від 3-10 м в долинах рік, до 30-40 м на схилах та вододілах.

Водоносний горизонт в алювіальних, елювіально-делювіальних і болотних утвореннях голоцен-неоплейстоценового відділу має спорадичне поширення і пов'язаний з прошарком і лінзами пісків та гравію. Підземні води використовуються місцевим населенням для індивідуального водопостачання, особливо в долинах річок. Для централізованого водопостачання води у четвертинних відкладах самостійного значення не мають.

Деревна рослинність регіону представлена, переважно, мішаними лісами. Тут поширені грабові ліси з домішками сосни, вільхи та вкрапленнями бука. Самозаліснені території с. Липники складаються з листяних порід та чагарників. Лучно-трав’яниста рослинність сіножатей і пасовищ представлена травостоєм різного ботанічного складу.

Особливо цінних земель на території села немає.

При проведені оцінки території села Липники виявлено ряд інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних та планувальних факторів, що створюють деякі обмеження для вільного розвитку та забудови села, які вимагають додаткових заходів та коштів при освоєнні території.

Через село Липники проходять лінії газу високого тиску та нафтопродуктопровід, які в разі витоків та пошкоджень можуть викликати значні екологічні наслідки для довкілля.

Головними джерелами шумового навантаження є функціонування автомагістралі М06. Східна частина існуючої житлової забудови села розташована в межах шумового дискомфорту.

Функціонування у селі станції техобслуговування автомобілів може здійснювати негативний вплив на стан геологічного та суміжного середовищ.

На стан навколишнього середовища негативно впливає відсутність централізованого водопостачання та каналізування для всього села, планової організації очистки території села і утилізації твердих відходів, також не виконаний в повному обсязі благоустрій на вулицях села.

Стан навколишнього середовища вважається задовільним, таким що вимагає додаткових заходів по інженерній підготовці та благоустрою території.

Проектом зроблений комплексний містобудівельний аналіз та розрахунки перспективного розвитку села.

4. Ймовірні наслідки

Зміни, що відбулися у культурній та побутовій сферах, довкіллі, природоохоронному законодавстві, зумовлюють необхідність розроблення генерального плану села з врахуванням потреб сучасного суспільства в тому числі, потребу безпечного середовища проживання та якісного стану компонентів довкілля.

Оновлений план передбачає концептуальні рішення з метою покращення умов територіальної розбудови села, покращення його інфраструктури.

Планом передбачається побудову:

  • стадіону;
  • об’єктів відпочинкового призначення;
  • об’єктів придорожнього сервісу;
  • Народного дому на 450 місць, бібліотеки, будинку побуту;
  • туристично-інформаційного центру;
  • загальноосвітньої школи I-III ступеня на 23 учнів;
  • дитячого садка на 56 дітей;
  • об’єктів комерційного призначення;
  • зелених зон; пожежного депо;
  • наземного (повітряного) переходу над автомагістраллю М06.

У межах малоповерхового житлового кварталу проектуються:

  • дитячий садок на 50 дітей;
  • аптека;
  • заклад громадського харчування;
  • торговий заклад.

Ділянки з природоохоронним статусом та об’єкти археологічної спадщини у межах планувальних робіт відсутні.

Зважаючи на географічне положення с. Липники, транскордонні наслідки реалізації проектних рішень генплану села для довкілля приграничних територій, у тому числі здоров’я населення, не очікуються.

Оновлення Генерального плану села Липники Пустомитівського району Львівської області не матиме значного впливу на довкілля та здоров’я населення, геологічне середовище, на флору та фауну.

Воно сприятиме забезпеченню оптимізації функціонального призначення території, розвитку інфраструктури, поліпшенню умов життєдіяльності населення в тому числі стану довкілля.

5. Розгляд альтернатив

Альтернативних варіантів проекту не передбачається, оскільки план дій є стандартним способом для розроблення генерального плану села з використанням найкращих доступних методик.

Територіальні альтернативи не розглядаються у зв’язку з неможливістю перенесення об’єкту оцінки будь-яку іншу територію.

Розроблення та реалізація генплану здійснюватиметься з урахуванням діючих вимог санітарного та природоохоронного законодавства. При проектуванні враховуватимуться містобудівні обмеження та особливості території.

6. Під час розробки СЕО передбачається використовувати наступну інформацію

- ретроспективний матеріал про стан довкілля ділянки планування та суміжних територій;

- статистичну інформацію локального та регіонального характеру;

- фондові матеріали державних та приватних організації;

- результати лабораторних досліджень компонентів стану довкілля;

- дані моніторингу стану довкілля;

- оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на нього;

- пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання об’єктів та територій планування.

З огляду на стратегічний характер такого виду документації, як генплан, ключовим завданням у виконанні СЕО проекту є методи стратегічного аналізу, насамперед аналіз контексту стратегічного планування, що передбачає встановлення зав’язків з іншими документами державного планування та дослідження нормативно-правових умов реалізації рішень генерального плану.

Застосування цільового аналізу при проведенні СЕО дозволить встановити відповідність рішень генплану загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я та населення середовища існування.

7. Заходи, для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

У ході виконання СЕО передбачається розглянути доцільність запровадження заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків реалізації проектних рішень генплану села Липники на довкілля та стан здоров’я населення, які мають успішні приклади впровадження в інших сільських населених пунктах, першочергово, щодо:

  • формування планувальної структури та просторової композиції забудови населеного пункту;
  • вдосконалення структури вуличної мережі, організація руху транспорту;
  • розвитку інженерної інфраструктури;
  • оптимізації виробничих, комунальних територій, забезпечення їх санітарно-гігієнічної сумісності з житловою та громадською забудовою;
  • визначення напрямків ефективної системи поводження з відходами на території населеного пункту;
  • проведення реконструкції споруд та мереж комунальних систем тепло-, електропостачання, водопостачання.

 

8. Зміст звіту про стратегічну екологічну оцінку

Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку визначається статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і складається з наступних розділів:

- основні цілі генерального плану, його зв’язок з іншими документами державного планування;

- характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

- характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

- екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

- зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на  державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території;

- опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових, постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

- заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання генерального плану міста;

- обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

- заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання генерального плану міста для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

- резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Орган, до якого подаються зауваження та пропозиції

Солонківська сільська рада Пустомитівського району, Львівської області (вул. Центральна, 3 с. Солонка, Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81131).

Строки подання

15 днів з дня публікації заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки (відповідно до п.п. 5,6 ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»). 

Просимо надати зауваження і пропозиції

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь