Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території для обслуговування КНС, розташованої на території Солонківської територіальної громади

Дата: 28.09.2022 14:33

Кількість переглядів: 721

Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території для обслуговування КНС, розташованої на території Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області

Загальні положення

1. Замовник СЕО

Солонківська сільська рада ТГ Львівського району Львівської області (81131, Львівська обл., Львівський р-н, с. Солонка, вул. Центральна, 3).

ЄДРПОУ: 04369699

2. Вид та основні цілі документу державного планування

Детальний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка визначає функціональне призначення, параметри забудови земельної ділянки з метою розміщення об’єкту будівництва, формування принципів планувальної організації забудови, уточнення в більш крупному масштабі положень схеми планування території району, визначення планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами, формування пропозицій щодо можливого розташування об’єкту із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства з метою залучення інвестицій згідно інтересів територіальної громади, заходів щодо реалізації містобудівної політики розвитку території району, згідно п. 4.1. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»; визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Детальний план території для обслуговування КНС, розташованої на території Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області розроблений на замовлення Солонківської сільської ради відповідно до Рішення №4674 від 20.08.2020 р.

Детальний план розроблений в межах структурно-планувального елементу території населеного пункту, який має цілісний планувальний характер.

Проект розробляється відповідно до:

• Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
• Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• Закону України «Про відходи»;
• Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
• Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
• Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
• Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
• Закону України «Про екологічну мережу України»;
• Закону України «Про охорону земель»;
• Закон України «Про рослинний світ»;
• Закону України «Про тваринний світ»;
• Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
• ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;
• ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;
• ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
• ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
• ДСП - 173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
• ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова міських поселень»;
• ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд»;
• ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
• ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
• ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
• ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)»;
• СНіП 1.02.01 «Охорона навколишнього природного середовища»;
• Наказу міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.96 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».

3. Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів):

Зубра – село в Україні, у Львівському районі Львівської області, розташоване на річці Зубра. Межує із південною частиною обласного центру, а відстань до центру Львова становить 12 км. Від 2018 року село Зубра входить до складу Солонківської сільської громади.

На півночі та заході межує з Сихівським районом міста Львова; а також з селами: на півдні – Кротошин і Жирівка та на сході – Горішній та Пасіки-Зубрицькі.

Через Зубру проходить міжнародний автошлях М06 Київ – Чоп, що ділить село навпіл.

В геоструктурному відношенні район розташований в межах південно-західної околиці Руського плато. В тектонічному відношенні дана територія характеризується пологим, майже горизонтальним заляганням складаючих його порід. В геологічній будові приймають участь відклади верхньокрейдяного, третинного і четвертинного періодів.

Клімат району помірно-континентальний з порівняно м'якою зимою, довготривалою вологою весною і теплою сухою осінню. Середньорічна температура повітря – +7,^°С. Найхолодніший місяць січень (середня температура +17^°С). За кількістю опадів район відноситься до помірного зволоження. Середньорічна сума опадів складає 729 мм при мінімальній кількості опадів в січні-лютому (77-65 мм) і максимальній в червні і липні - 200-220 мм. Постійний сніговий покрив встановлюється в другій-третій декаді грудня, а сходить сніг у другій-третій декаді березня. Середня багаторічна вологість повітря по роках змінюється дуже мало і складає 78-80 %.

Зубра або Зубря – невелика річка в Україні, в межах міста Львова, а також Львівського та Стрийського районів Львівської області.

Довжина річки 46 км (за іншими даними – 40 км), площа басейну 242 км². Долина V-подібна, у нижній течії трапецієподібна; там же має спільну долину з річкою Щиркою. Ширина долини від 0,3 до 2 км. Заплава подекуди заболочена. Річище помірно звивисте, завширшки 2-5 м; є перекати. Глибина річки 0,5-1 м. Похил річки 1,96 м/км. Є ставки.

Зубра бере свій початок із джерела неподалік сучасної Церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові у Львові. Тече переважно на південь, ближче до гирла – на захід, у пригирловій частині знову тече на південь. Впадає у Дністер між селами Устя і Розвадів. Протікає в межах Львівського плато і Львівського Опілля.

4. Ймовірні наслідки

а) Проектована територія знаходиться у північній частині с. Зубра. Через територію проектування протікає р. Зубра. Стан навколишнього середовища можна в цілому можна охарактеризувати як добрий.

Детальний план розробляється з урахуванням природо-кліматичних умов,

існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням чинних норм та законодавства.

До можливих впливів майбутнього будівництва на навколишнє середовище є повітряне, водне середовище та ґрунти.

Вплив планової діяльності на навколишнє середовище, що виявляється у виділенні в атмосферне повітря забруднюючих речовин при будівництві та функціонуванні проектованих споруд буде незначним.

Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень парникових газів, теплоти, вологи тощо) не відбудеться.

Водне середовище – за рахунок утворення та відведення стічних вод. Відведення побутових стоків до КНС.

Ймовірний негативний вплив на якісний стан поверхневих та підземних  водних об’єктів перш за все може відбуватися внаслідок скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод. У результаті можливе забруднення органічними речовинами, біогенними та небезпечними речовинами. Водночас, необхідно застосовувати технології для поглибленого вилучення сполук азоту та фосфору зі стічних вод.

Вплив на ґрунтовий покрив полягатиме у ущільненні та перенесенні ґрунтового шару на етапі будівництва.

Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються.

б) Безпосередньо на території опрацювання ДПТ та в її околицях відсутні об’єкти природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини.

в) Зважаючи на географічне положення с. Зубра та характер планованої діяльності, транскордонні наслідки реалізації проектних рішень детального плану для довкілля приграничних територій, у тому числі здоров’я населення, не очікуються.

5. Розгляд альтернатив

Аналітичне дослідження основних соціально-економічних і демографічних тенденцій у ретроспективі останніх років та, відповідно, моделювання соціально-економічного ландшафту (взаємонакладання стійких у часі чинників впливу) дали можливість сформувати такі сценарії розвитку:

1. Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку. У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмови від реалізації будівництва, призведе до неможливості подальшого економічного розвитку населеного пункту. Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля.

За даним варіантом подальший стабільний розвиток населеного пункту є очевидно проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови та вуличної мережі, погіршення ситуації в цілому.

2. Сценарій раціонального розвитку. Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єктів доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, сучасні альтернативні джерела енергії, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.

Вибір проведено з урахуванням техніко-економічних міркувань та з урахуванням найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку району.

Також розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення об’єкту будівництва та територіального розміщення об’єкту планової діяльності.

6. Під час розробки СЕО передбачається використовувати наступну інформацію

- доповіді про стан довкілля.

- статистичну інформацію.

- фонові та лабораторні дослідження стану довкілля.

- дані моніторингу стану довкілля.

- оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля.

- пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території.

З огляду на характер такого виду документації як детальний план, ключовим завданням у виконанні СЕО проекту є методи стратегічного аналізу, насамперед аналіз контексту стратегічного планування, що передбачає встановлення зав’язків з іншими документами державного планування та дослідження нормативно-правових умов реалізації рішень детального плану.

Застосування цільового аналізу при проведенні СЕО дозволить встановити відповідність рішень детального загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я та населення середовища існування.

7. Заходи, для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.

Для запобігання негативному впливу на довкілля від реалізації положень ДПТ необхідно дотримуватися заходів, для запобігання та пом’якшення наслідків проектної діяльності комплекс яких включає:

– дотримання рішень проекту детального плану території щодо раціонального використання території;

– дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та проектних будівель та споруд;

– влаштування необхідних огороджень будівельних майданчиків (охоронних, захисних або сигнальних);

– забезпечення акустичного режиму шляхом застосування будівельно-акустичних засобів захисту від шуму;

– контроль за точним дотриманням технології провадження робіт;

– інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів;

– впровадження спостережень за станом та прогнозуванням розвитку небезпечних геологічних процесів на території проектування (зсувні явища, просідання, карстоутворення тощо);

– моніторинг діяльності проектованих об’єктів;

– забезпечення благоустрою території.

8. Зміст звіту про стратегічну екологічну оцінку

Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку визначається статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і складається з наступних розділів:

- основні цілі детального плану території, його зв’язок з іншими документами державного планування;

- характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

- характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

- екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

- зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території;

- опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових, постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

- заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання детального плану території;

- обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

- заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання детального плану території для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

- резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Орган до якого подаються зауваження та пропозиції

Солонківська сільська рада ТГ Львівського району Львівської області (81131, Львівська обл., Львівський р-н, с. Солонка, вул. Центральна, 3).

Строки подання

15 днів з дня публікації заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території для обслуговування КНС, розташованої на території Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області (відповідно до п.п. 5,6 ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»).

« повернутися