Історичні згадки про млини на території Солонківської громади
У південних передмістях Львова, де проходить східноєвропейський вододіл,беруть свій початок дві річки Зубра та Щирка. Підживлені струмками та джерелами, несуть вони свої води на південь до села Устя, де впадають у Дністер.
Віддавна люди використовували енергію річкових вод, як рушійну силу. Зокрема, для водяних млинів. Ще з часів неоліту на зелених луках та розлогих долинах річок місцеві поселенці успішно займались хліборобством. Про це свідчить виявлена археологами на поселенні Пасіки-Зубрицькі біля Львова, спеціальна споруда для помолу зерна на ротаційних жорнах (епоха неоліту). Згодом жорна стали обертати за допомогою коней та волів, а вже на початку 14 ст. з’являються водяні млини.
Для млина вибирали зручне місце на річці чи потоці, де можна було загатити греблю й подавати воду до вертикального колеса закріпленого на горизонтально встановленому валі. Коли колесо оберталося, відповідно обертався й вал і через систему передач пускав у рух механізм помолу зерна.
Млини були різного роду. «Вальники» або «дідичні» млини були ті¸ що мали цілий рік воду, «весняні» або «дорічні» – мололи тільки на весну, «бо весна гостинна». Більші млини мали по 4-5 коліс, але бували й малі, з одним колесом. «Фолюші» або «валила» мали ступи, якими товкли зерно. При деяких млинах були також пили до різання дерева.
Млинарство було одним з основних джерел прибутків власників маєтків та монастирів. Не так часто, але могли собі дозволити цей промисел і заможні селяни. Біля млина у поселенні гуртувались люди, вимощувалась дорога, укріплювалась гребля.
Про млин у Солонці.
У Львові 24грудня 1440р. «Рафал з Тарнова, каштелян войницький і староста руський, дозволяє Станіславові з Суходолу, синові млинаря Бартоша, вибудувати млин на р.Острожанка». Власне тут йде мова про сучасний Солонецький потік, що впадає у р. Щирка. Відомо, що Острог – це тип оборонної споруди. Перша згадка про Солонку, як королівське село датується 1471р., тож можна допустити, що на місці села раніше було оборонне городище.
В Щирці 8 липня 1571р. «… староста львівський Миколай Гербурт надає Івашкові Волошинові з Солонки млин званий Острожанським».
Великий і Малий солонецький потік(Острожанка) на карті А. Шнайдера
Про млин у Поршні
25 вересня 1661р. Ян Мястковський, комірний землі перемишльської передає через королівський дозвіл свої права на солтиство у королівській Поршні на Станіслава Любіковського. Люстрація цього року засвідчує, що тут на 4 ланах проживали 4 кметі. Млин і корчма стояли пустками. Лан землі належав солтису, який замість податків мав виконувати обов’язок військової служби. На війтівстві тоді сиділо 5 селян, кожен з них мав чвертку лану землі. Війтівство мало свій окремий млин на р.Щирці та став. Селяни скаржились люстраторам на війта, який привласнив чверть поля, належну до млина, а також на єзуїтів, що забрали чимало земель до Раківця, Кугаєва та Підтемного.
Млин Ковирек (війтівство Поршна) на потоку Ковир (притока р. Щирка)
Про млини у Вовкові, Загір’ї та Кугаєві на річці Зубра
Вздовж річки Зубра на чисельних ставках та заплавах власники угідь городили греблі для облаштування млинів.
6січня 1458р Спр № 206 Міхал Рогала виступав представником Андрія Волковського в суді проти Станіслава Сондовського судді галицького. Сенько Полюховський вніс відстрочку в присутності війта Петра Сокільницького. Згодом Сондовський і Андрій дідич Волкова розділили лани, луки, стави і млини у Волкові.
13 липня 1484р № 1744 Шляхетний Андрій Лопатка постав у суді за позовом Андрія Волковського, власника частини Волкова. Лопатка був звинувачений у крадіжці каменя з млина. Щоправда Волковський не з’явився до суду, тоді суддя постановив щоб Лопатка присягнув, що сам не крав і нікому не доручав це робити.
18 квітня 1483р. у Львові в присутності воєводи Сандомирського і старости генерального руського Спитка з Ярослава, львівського гродського судді Петра із Зимної Води, Станіслава Малдзіка, Петра Цебровського та Миколая Харнаста дідича Ляшків була укладена угода про продаж шляхетним Гунтером з Синяви, суддею львівським земським, трьох ставків у Волкові і одного у Кугаєві за 50 гривень. Власниками ставків мали б стати славетні горожани львівські Григорій Кичула та Іван Білий. При укладені угоди були сплачені 30 гривень від вказаної суми. Наступні проплати мали надійти на празник Святої Трійці – 10 гривень і на празник св. Михайла наступні 10 гривень.
Mлин і став у Кугаєві на карті середини 18ст
Про млин в Загір’ю
Вельможний Кляштор Привілебних сестер Бенедиктинок.
«Підписаний нижче Саломон Гершман, на підставі контракту від 1882р. отримав в оренду на три роки млин в Загір’ю. В перші два роки належало сплатити оренду в розмірі 400 зол. рин., а на рік третій 450 зол. рин. Отже в цьому контракті було обумовлено,що Вельможний Кляштор зобов’язується згідно контракту в день передачі млина в оренду, спустити воду від Рибія до млина нижче підписаного, а також мав бути полагоджений другий камінь з валами, аби млин безперервно і без перешкод міг бути в русі. Але до цих пір ці зобов’язання не були втілені в життя, що понесло за собою шкоду для нижче підписаного.
До цього спричинився преповажний млинар Рибій з Вовкова і це в такий спосіб, що коли нижчепідписаний мав намір запустити млин той навмисно затримував впускаючи воду в протилежну сторону наражаючи нижчепідписаного на страти, відбираючи можливість заробляти, а відповідно сплачувати чинш орендний .
На кінець, мій попередник, залишив млин в такому cтані ,що приведення його до порядку коштувало біля 300 зол.рин., котрі нижчепідписаний властиво доложив з надією,що ці кошти йому окупляться.
План-розташування млина у Вовкові
Ще осмілюся зауважити, що значну грошову допомогу надав мені мій батько для подальшої роботи млина, бо інакше був би змушений його замкнути, яко непрактикований в цій справі. Вперше я мав можливість взяти млин в оренду не знаючи, що млин цей не в найкращому стані.
Отже коли надходить достатньо води і млин працює за призначенням, то бувають випадки коли немає де поставити мішок з мукою. Нижчепідписаний знає, що його батько котрий напротязі 30 років служить при Скарбі і не отримав жодної кривди насмілився просити Вельможний Кляштор Привілебних сестер Бенедиктинок, щоб прихилився ласкаво до прохання нижчепідписаного і опустив чинш орендний на нижчу ціну бо в противному випадку нижчепідписаний пострадавший при млині стратить остатню свою власність і маєток, втратить повагу в родині.
На моє прохання очікую зваженого результату»
Джерело: Андрій КНИШ для Фотографії старого Львова
Запрошуємо мешканців громади ділитися матеріалами: фотографії, біографічні історії, розповіді про важливі події та людей тощо. Найцікавіше і найвизначніше потрапить у книгу, присвячену Солонківській територіальній громаді.
Інформацію висилайте на пошту, де також залишайте свої контактні дані:
infosolonkarada@gmail.com
